26 Квітня 2013 року НБУ уводить в обіг пам’ятні монети присвячені Дрохві - птаху який занесено до Червоної книги України.

Обережна і полохлива дрохва - типовий мешканець трав'янистих степів. Вона може літати, проте найчастіше користується своїми довгими ногами, відмінно пристосованими для бігу по землі.

   Ряд - Журавлеподібні
   Родина - Дрохвині
   Рід/Вид - Otis tarda

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 80-105 см.
Розмах крил: до 2,6 м.
Маса: самець - до 18 кг, самки - переважно 7,5 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самки -у 3-4 роки, самці - у 5-6 років.
Період гніздування: квітень-червень.
Несіння: одне на рік.
Кількість яєць: 2-3.
Висиджування: 25-28 днів.
Пташенята стають на крило: через 28-35 днів.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: ляклива.
Іжа: зелені частини і насіння рослин, дрібні тварини.
Звуки: глибоке „умб".
Тривалість життя: у неволі близько ЗО років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Стрепет і дрохва Корі.

   Дрохва за своїми розмірами не поступається індикові. Вона має яскраве рудувато-буре оперення і білі груди. На перший погляд в її зовнішності немає нічого незвичайного, проте самець дрохви під час виконання шлюбного танцю має дуже ефектний вигляд.

   Лядовський Усікновенський скельний чоловічий монастир (Могилів-Подільська єпархія УПЦ) знаходиться на лівому березі Дністра, на кордоні з Молдовою. Неподалік у Дністер впадає маленька річка Лядава, поряд з якою розташоване село з однойменною назвою. Лядовський Усікновенський скельний чоловічий монастир - один із найдавніших в Україні. Заснований він у 1013 році родоначальником руського чернецтва преподобним Антонієм Печерським на його шляху зі святої гори Афон до Києва. Історики називають Лядовську обитель дивним пам'ятником загадкового минулого, і відзначають його духовну і культурну значимість протягом більш ніж 1000-річної історії Православ'я на нашій землі.

  Биметаллические монеты, так называют монеты из двух металлов. Данная технология была широко внедрена в монетное производство в конце ХХ века. Одной из главных причин появления таких монет была необходимость увеличить защиту от фальшивомонетчиков. Честно говоря, это нововведение сильно улучшило эстетический вид, а также выгодно выделяет такие монеты из остального монетного ряда. На этом сайте я тоже решил отобрать все биметаллические монеты, имеющиеся у меня в коллекции. Так будет, я думаю, намного легче обозревать этот раздел монетного производства.

(письмо коллекционера)

   Я решился написать это письмо лишь потому, что в свое время
принимал участие в популяризации луганских жетонов среди
коллекционеров. И мне больно смотреть на то, что происходит с ними
сейчас.

Главным событием начала третьего тысячелетия от Рождества Христова стал мировой кризис 2008 года, всколыхнувший мутные воды мировой экономики. Он высветил истинные приоритеты людей: цены на все товары обрушились в два­три раза, и только один из них, обожаемый на генетическом уровне всем человечеством, устоял под натиском всеобщей паники. Золото – идол с 6­тысячелетней историей – не только не упал в цене, когда все, даже такие стратегические товары как нефть и газ обесценились, но и прибавил в стоимости более 8% за год.

Украина, не имеющая собственных крупных месторождений золота, таких как в США, ЮАР, России, Канаде и Австралии, активно внедрялась в мировой рынок драгоценных металлов, представив свои уникальные золотые юбилейные и памятные монеты. С 1996 года, когда была выпущена первая из них, «Тарас Шевченко», все последующие монеты дорожали гораздо быстрее, чем само золото, а некоторые монеты, например «Оранта» номиналом 50 и «Оранта» номиналом 500 гривен, демонстрировали шокирующий рост цен. К лету 2008 года за унцовую монету украинские коллекционеры готовы были отдать 120 тысяч гривен (24 тысячи долларов США), а за маленькую – 25 тысяч гривен (5 тысяч долларов). 

На сегодняшний день официальная информация о тиражах разменных украинских монет по номиналам и годам отсутствует. Однако в средствах массовой информации часто приводятся данные об общем количестве денежной массы, а также имеется отрывочная информация об удельном весе отдельных номиналов в общем количестве монет.

Целью данного исследования является получение ориентировочной картины по тиражам разменных украинских монет по номиналам и годам. В качестве исходных данных выступают вышеупомянутые официальные данные из СМИ (в тексте будет выделяться курсивом), а также эмпирические данные, полученные в результате просмотра большого количества монет из обращения.

Совершенно очевидно, что погрешность расчетных значений может быть достаточно большой, поэтому я приведу ход размышлений, которыми я руководствовался при расчетах. В этом случае есть возможность проследить логику вычислений и оценить правильность конечного результата, а в случае необходимости его скорректировать. В случае готовности воспринять предлагаемую информацию на веру, можно воспользоваться сводной таблицей тиражей монет.

На конец 2001 года в обороте находилось 2,446 млрд. монет на общую сумму 234, 720 млн. грн. При этом основную массу составляли монеты номиналом 10 копеек (29,7%). Очевидно, что основная масса монет, находившихся в обращении, были отчеканены либо в Луганске, либо в Италии. Исключение составляют лишь монеты 1 коп 2000 года, выпущенные КМД (монеты номиналом 5, 10, 25 и 50 копеек 2001, предназначенные для наборов, не рассматриваются ввиду мизерности их тиража (по 5 тыс. шт.), который соизмерим с погрешностью вычислений, а монеты 1, 2 коп 2001 были введены в обращение только в конце года [13, стр.17], поэтому вряд ли были учтены в официальную статистику). Примем ориентировочно тираж 1 коп 2000 года - 60 млн.шт. (далее при рассмотрении тиражей монет 2000-х годов эта цифра будет более подробно обоснована).

Упродовж 1995 р.—першої половини 1996 р. в економічному розвитку України дедалі відчутнішими ставали стабілізаційні процеси. Темпи інфляції та зростання цін на товари та послуги сповільнилися. За першу половину 1996 р. інфляція знизилася з 9,4 до 0,1 %. Уряду вдалося домогтися сповільнення темпів падіння обсягів промислового виробництва та скорочення валового внутрішнього продукту. Помітною стала тенденція до зростання доходів та заощаджень населення. В липні 1996 p., порівняно з червнем, вони збільшилися на 26 %. Активізувалась і зовнішньоекономічна діяльність. Від'ємне сальдо платіжного балансу України зменшувалося і в другому кварталі 1996 р. становило лише 22 млн доларів США. Все це в сукупності сприяло зміцненню української валюти. На ринку спостерігалося неухильне зростання курсу карбованця до долара США, відбувалася ревальвація обмінного курсу карбованця. Напередодні грошової реформи він стабілізувався на рівні 176,1 тис. карбованців за 1 долар США.

Події кінця серпня 1991 р. в Москві, коли консервативна частина радянського керівництва, створивши 19 серпня Державний Комітет Надзвичайного Стану (ДКНС), спробувала антиконституційним шляхом повернутися до доперебудовних порядків, прискорили державотворчі процеси в Україні. 24 серпня Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України, який був підтверджений всенародним волевиявленням на референдумі 1 грудня 1991 р. Молода українська держава відразу ж почала вирішувати проблеми, пов'язані з облаштуванням грошового господарства. Особливо гостро відчувався брак готівкових засобів, яких — через неможливість чи небажання Центрального банку Російської Федерації надіслати необхідну кількість рублів — не вистарчало навіть для виплати заробітної плати, стипендій, соціальних платежів тощо. Подальше використання радянського рубля призвело до зростання масового вивозу з України відносно дешевих тут продовольчих та промислових товарів. Найбільша кількість їх спрямовувалась у прибалтійські республіки, які відразу ж розпочали реалізовувати програми запровадження національних грошових одиниць і намагалися якнайшвидше позбутися знецінених радянських рублів, а також у Росію, яка, маючи під своїм контролем емісійний центр, безперешкодно викидала на ринок величезну кількість рублевої готівки. На грошовому ринку України дедалі частіше почав використовуватись долар США, німецька марка та інші вільноконвертовані валюти.

Данная статья из серии статей об истории создании денежной единицы Украины расскажет вам о самых первых шагах руководства страны и национального банка по введению в новообразованном государстве Украина своей денежной единицы.
Так как на территории Союзной республики УССР не было монетного производства то и естественно и практически отсутствовали специалисты в этой отрасли.
Перед новой властью встала крайне тяжёлая задача в кратчайшие сроки при тяжелейшем экономическом положении страны разработать эскизы монет и банкнот, а также организовать производство этой продукции быстро, качественно и по себестоимости максимально дёшево.
Теперь по происшествию почти 20 лет можно сделать анализ этих мероприятий и попытаться понять что было сделано правильно, а что неправильно.
Первой продукцией в монетном производстве Украины были шаги.