Суббота, 03.12.2016, 23:51

ГлавнаяРегистрацияВход
Приветствую Вас, Гость · RSS

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Модератор форума: Stanislavuch 
Форум » Досуг и другие виды хобби » Кладоискательство » Дебильный законопроек горе депутатов
Дебильный законопроек горе депутатов
админДата: Суббота, 13.04.2013, 20:36 | Сообщение # 1
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 1933
Репутация: 36
Статус: Offline
25 марта на сайте Верховной рады был опубликован проект закона № 2616 "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно противодействия незаконным раскопкам и ограничения гражданского оборота археологических предметов", передает "Хвиля".
Данный законопроект является попыткой народных избранников остановить тотальное разграбление археологических памятников и ликвидировать нелегальный рынок археологических ценностей.
Авторами законопроекта являются представители трёх фракций оппозиции - Вячеслав Кириленко (Батькивщина), Мария Матиос (УДАР), Богдан Бенюк ("Свобода"), а также внефракционный Олесь Доний.
Среди прочего, законопроект предусматривает лицензирование использования металлодетекторов, а также существенно усложняет продажу археологических вещей. В частности, документ предусматривает 5 лет для проведения обязательной регистрации археологических находок, которые уже находятся в обороте. По истечении этого срока все предметы, чье происхождение обладатели не смогут объяснить, будут конфискованы.

Депутаты также предлагают внести ряд изменений в Уголовный и Административный кодекс для усиления ответственности за повреждение памятников археологии и незаконные раскопки, особенно – с использованием детекторов металла.

Как заявил заместитель директор Украинского центра развития музейного дела Алексей Копытько, регистрация законопроекта – это, безусловно, позитивный шаг, который надо было сделать много лет назад.

"Сегодня грабители изымают из памятников археологии на порядок больше вещей, чем экспедиции археологов. Фактически тотально уничтожается наша история, поскольку современные детекторы металла и геосканеры позволяют обнаружить самые мелкие предметы – говорит Копытько. – Интернет забит нелегальными находками, их открыто продают. Это означает, что мы безвозвратно теряем знания, поскольку вещи вырываются из контекста".

На данный момент по очень приблизительным подсчетам в Украине насчитывается порядка 90 тысяч детекторов металла, которые находятся в свободной продаже и активно используются для поиска археологических вещей - от наконечников стрел до кладов.

Эксперт прогнозирует очень бурные дискуссии по поводу законопроекта.
"Сейчас подобный документ готовится принять Госдума России. В Рунете по этому поводу настоящие войны между археологами и участниками незаконных раскопок. У нас ситуация будет такая же, потому что объемы грабежа сопоставимы", - отмечает Копытько и добавляет - "но в России ситуация отличается тем, что там в борьбу с грабежом памятников активно включились силовые органы. В частности, ФСБ регулярно задерживает грабителей, изымает находки и передает в музеи. Наши силовики бездействуют. Плюс российский закон наверняка будет принят, поскольку его уже одобрило правительство РФ».

Перспективы украинского законопроекта Алексей Копытько оценивает сдержано.
"Я бы очень хотел посмотреть на тех депутатов, которые будут против, и узнать их аргументацию. Потому что никаких аргументов, чтобы голосовать против законопроекта, я не вижу. В блокировании документа могут быть заинтересованы только те, кто причастен к грабежу памятников. Также многое будет зависеть от работоспособности Рады в целом. Законопроект не является политическим по своей сути. Любой нормальный депутат, который не совсем равнодушен к культурному наследию, должен его поддержать. Ведь памятники одинаково уничтожают и на Западе, и на Востоке страны".

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46268

Проект

вносять народні депутати України

Кириленко В.А.
Матіос М.В.
Доній О.С.
Бенюк Б.М.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо протидії нелегальним розкопкам
та обмеження цивільного обігу археологічних предметів

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Закон України «Про охорону культурної спадщини» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 39, ст.333) доповнити новим Розділом VІІ та відповідними статтями 38 – 43:
«РОЗДІЛ VІІ. Особливості недержавної власності на археологічні предмети
Стаття 38. Археологічні предмети недержавної форми власності
Археологічними предметами вважаються рухомі предмети, атрибуція та інтерпретація яких потребує застосування чи використання методів або знань археології. Не вважаються археологічними предметами предмети, вік яких менше 300 років на час проведення атрибуції та інтерпретації, а також предмети живопису, друкарства та рукописи.
Археологічними предметами недержавної форми власності вважаються предмети випадково знайдені (за виключенням археологічного скарбу), або набуті власником на законних підставах. Власником археологічних предметів недержавної форми власності, за виключенням ввезених на територію України на законних підставах, можуть бути виключно фізичні особи.
Археологічні предмети недержавної форми власності, за виключенням ввезених на територію України на законних підставах, підлягають державній реєстрації на підставі державної археологічної експертизи, проведеної органами охорони культурної спадщини. Особи, що володіють археологічними предметами, не заявленими до державної реєстрації, вважаються недобросовісними набувачами (володільцями).
Археологічні предмети недержавної форми власності підлягають грошовій оцінці за нормативами і методиками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та оподаткуванню, відповідно до законодавства України. Археологічні предмети недержавної форми власності не можуть бути предметом застави.

Стаття 39. Державна археологічна експертиза
Державна археологічна експертиза здійснюється щодо всіх археологічних предметів недержавної форми власності, за виключенням ввезених на територію України на законних підставах.
Головним завданням державної археологічної експертизи є атрибуція та інтерпретація предмету, з’ясування обставин та умов його знахідки, зв’язку з вірогідним культурним шаром або археологічним об’єктом чи пам’яткою, доведення законності та правомірності дій або об’єктивності процесів, що призвели до знахідки (у тому числі, доведення, що поява знахідки не була пов’язана з пошуком археологічних предметів). Якщо можливість випадковості знахідки не доведена або не може бути доведена експертним дослідженням, предмети підлягають вилученню на користь держави. Висновок державної археологічної експертизи повинен містити дані про предмет експертизи, підстави для її проведення, метод експертизи, опис аналітичних досліджень та висновок експерта або експертів. Висновок державної експертизи щодо порядку її проведення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Стаття 40. Реєстрація археологічних предметів недержавної форми власності
Реєстрація археологічних предметів недержавної форми власності здійснюється державними музейними установами, що мають у своєму складі археологічні профілі за переліком, що затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.
Реєстрація здійснюється шляхом атрибуції та інтерпретації предметів і складання на них державної облікової документації. Облікова документація повинна відповідати вимогам до облікової документації правил з обліку, охорони і зберігання музейних предметів і музейних колекцій Державної частини музейного фонду України. Один примірник облікової документації залишається в музейному закладі, який проводив експертизу, ще по одному передається власникові предметів та центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.
Проведення державної реєстрації та державної археологічної експертизи здійснюється за рахунок власника предметів, якщо угодою між власником та музейним закладом, що здійснює реєстрацію, не передбачено інше.

Стаття 41. Особливості державної реєстрації щодо терміну дії закону
Археологічні предмети недержавної форми власності (у тому числі випадково знайдені), отримані власником до набуття чинності цим Законом, підлягають державній реєстрації протягом п’ятьох років від дня набрання чинності цим Законом. Археологічні предмети, заявлені на реєстрацію протягом року з дня набрання чинності цим Законом, не підлягають державній археологічній експертизі. Випадково знайдені археологічні предмети підлягають заявці на державну реєстрацію протягом місяця від дати виявлення. Не підлягають державній експертизі та реєстрації археологічні предмети, ввезені на територію України на законних підставах, якщо власник має документальне підтвердження такого ввезення.

Стаття 42. Обов’язки власників археологічних предметів недержавної форми власності
Особи, яким належать зареєстровані археологічні предмети недержавної форми власності, зобов’язані укласти з музейними закладами, що мають право проведення державної археологічної експертизи, охоронні договори. Порядок укладання, форма договорів та порядок перевірки виконання умов договору затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. Археологічні предмети недержавної форми власності рішенням суду можуть бути відчужені на користь держави у випадку незабезпечення режиму утримання або зберігання.
Зміна власника археологічних предметів недержавної форми власності потребує обов’язкової перереєстрації і укладання нових охоронних договорів.
У разі зміни власника археологічних предметів недержавної форми власності про це письмово повідомляється державний музейний заклад, який здійснював реєстрацію. Якщо зміна власника відбувається шляхом продажу, держава має пріоритетне право на придбання археологічних предметів. Продаж іншим особам дозволяється виключно за умови письмової відмови державного музейного закладу, де здійснено реєстрацію, на придбання.

Стаття 43. Обмеження фізичних осіб щодо недержавної форми власності на археологічні предмети
Не можуть бути власниками археологічних предметів співробітники органів охорони культурної спадщини, співробітники державних музеїв та заповідників, у складі яких є археологічний напрямок, працівники наукових, науково-дослідницьких установ та навчальних закладів, діяльність яких передбачає проведення археологічних досліджень, реставратори археологічних предметів, співробітники правоохоронних органів та прямі родичі зазначених осіб.
Вивезення археологічних предметів недержавної форми власності за межі України забороняється, крім випадків тимчасового перебування за кордоном для експонування в складі державних виставок, аналітичних досліджень або реставрації, якщо останні здійснюються через відповідні державні установи, або якщо археологічні предмети недержавної форми власності були ввезені на територію України на законних підставах».
У зв’язку з цим Розділи VІІ – Х Закону України «Про охорону культурної спадщини» та статті 38 – 49 вважати відповідно Розділами VІІІ-ХІ та статтями 44 – 55.

2. У Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 36, ст.299)»:
1) частину третю статті 9 доповнити пунктами 46 та 47:
«46) використання детекторів металу, геосканерів та інших приладів, призначених або адаптованих під пошук металевих предметів;
47) виявлення та пошук решток людського існування або діяльності віком не менше 100 років на момент виявлення, що містяться під земною поверхнею та під водою, з використанням детекторів металу, геосканерів та інших приладів, призначених або адаптованих під такий пошук (згідно з переліком, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини)»;
2) частину десяту статті 12 доповнити абзацам шостим та сьомим:
«виявлення та пошук решток людського існування або діяльності віком не менше 100 років на момент виявлення, що містяться під земною поверхнею та під водою;
виявлення та пошук матеріальних предметів, які мають культурний, історичний або археологічний характер та повністю або частково вилучені з-під земної або водної поверхні внаслідок антропогенної діяльності або дій природних чинників».

3. У Цивільному Кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):
1) частину першу статті 343 доповнити абзацом другим:
«Скарб, що складається з предметів, вік яких перевищує 300 років на момент виявлення, вважається археологічним скарбом»;
2) перший абзац частини другої статті 343 викласти в редакції:
«Особа, яка виявила скарб, за виключенням археологічного скарбу, набуває право власності на нього».

4. У Законі України «Про музеї та музейну справу» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 25, ст. 191) статтю 15-1 доповнити третім абзацом:
«Археологічні предмети та колекції недержавної форми власності, за виключенням ввезених в Україну на законних підставах, підлягають віднесенню до недержавної частини Музейного фонду України в обов’язковому порядку».

5. У Кримінальному Кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) статтю 298 викласти у редакції:
«Стаття 298. Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування, псування або пошкодження пам’яток культурної спадщини, незаконний пошук археологічних предметів
1. Незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини –
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Умисне нищення, руйнування, псування або пошкодження пам’яток культурної спадщини чи їх частин –
караються штрафом до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо пам'яток національного значення, –
караються позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
4. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, що заподіяли майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки –
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
5. Дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища –
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
6. Пошук археологічних предметів, не пов’язаний з науковим дослідженням, відчуження археологічних предметів, не віднесених до археологічних предметів недержавної форми власності, –
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
7. Дії, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені з використанням детекторів металу, геосканерів та інших приладів, призначених або адаптованих під такий пошук, –
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
8. Організація та (або) фінансування пошуку археологічних предметів, не пов’язаного з науковим дослідженням –
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого
9. Дії, передбачені частинами шостою та сьомою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого
10. Дії, передбачені частинами шостою та сьомою цієї статті, вчинені групою осіб, групою осіб за попередньою змовою або організованою групою
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».

6. У Законі України «Про охорону археологічної спадщини» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 26, ст.361) статтю 8 викласти у редакції:
«Стаття 8. Державний облік археологічної спадщини
Археологічні пам’ятки підлягають державному обліку незалежно від підпорядкування. Археологічні предмети підлягають державному обліку незалежно від форми власності.
Державний облік археологічної спадщини здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.
Державний облік археологічної спадщини включає її виявлення, фіксацію, визначення наукової та культурної цінності, картографування і паспортизацію, складання списку і зводу археологічних пам’яток, облік та інвентаризацію археологічних колекцій незалежно від відомчої належності і форми власності.
Порядок ведення державного обліку нерухомих об’єктів археологічної спадщини визначає Кабінет Міністрів України
Порядок ведення державного обліку археологічних колекцій визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв».

7. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
1) статтю 92 викласти в такій редакції:
«Стаття 92. Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини
Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини:
ухилення від підписання охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини або археологічні предмети недержавної форми власності;
порушення режиму використання пам’ятки культурної спадщини або умов охоронного договору на археологічні предмети недержавної форми власності;
порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території;
проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам’ятці культурної спадщини, зміна призначення пам’ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини;
ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов’язаних з нерухомими об’єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України;
ухиляння від державної реєстрації археологічних предметів недержавної форми власності, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
2) доповнити новими статтями 51 та 52:
«Стаття 51. Пошук металевих предметів з використанням детекторів металу, геосканерів та інших приладів, призначених або адаптованих під такий пошук, виявлення та пошук решток людського існування або діяльності віком не менше 100 років на момент виявлення, що містяться під земною поверхнею та під водою
Пошук металевих предметів з використанням детекторів металу, геосканерів та інших приладів, призначених або адаптованих під такий пошук з порушенням особливих правил і умов, зазначених у ліцензії на здійснення пошуку, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виявлення та пошук решток людського існування або діяльності віком не менше 100 років на момент виявлення, що містяться під земною поверхнею та під водою, з використанням детекторів металу, геосканерів та інших приладів, призначених або адаптованих під такий пошук, з порушенням особливих правил і умов, зазначених у ліцензії на здійснення пошуку, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Виявлення та пошук решток людського існування або діяльності віком не менше 100 років на момент виявлення, що містяться під земною поверхнею та під водою, з порушенням особливих правил і умов, зазначених у ліцензії на здійснення пошуку, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою, другою та третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 52. Порушення прав власності на археологічні предмети
Придбання, продаж, обмін, дарування або обмін без реєстрації археологічних предметів недержавної форми власності
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбачене частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
У зв’язку з цим статті 51 – 212 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) вважати відповідно статтями 53-214.

IІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України в місячний строк:
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради
України



Сообщение отредактировал админ - Среда, 29.05.2013, 08:52
 
админДата: Суббота, 13.04.2013, 20:41 | Сообщение # 2
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 1933
Репутация: 36
Статус: Offline
Этот законопроект очень сырой и создавался он на заказ, а не для принятия, что либо добавить после столь массового обсуждения в интернете сложно и если дойдёт дело до реальных шагов наших горе законотворців то и мы сидеть сложа руки не будемю
Если вкратце то такой закон как он сейчас прописан не примут никогда, ни что касается коллекционирование; ни что касается метало поиска



Сообщение отредактировал
 
Форум » Досуг и другие виды хобби » Кладоискательство » Дебильный законопроек горе депутатов
Страница 1 из 11
Поиск:

Бесплатный хостинг uCoz