19 лютого НБУ вводить в обіг пяти гривневі нельзибероі й десятигривневі срібні монети присвячені свідку історичних подій на теренах галицької землі, бастіонному замку-фортеці, збудованому в першій половині XVII ст., – Золочівському замку, який представляє неоголландський тип оборонних споруд. Розміщений на невисокому пагорбі, замок свого часу слугував як для оборони, так і для житла, тобто належить до пам’яток типу “palazzo in fortezzo”. Оборонні споруди Золочівського замку – це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін. Ренесансний ансамбль творять в’їзна вежа, Великий житловий та Китайський палаци, які є одним із небагатьох зразків східної архітектури на українських землях. Золочівський замок – музей-заповідник Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького ? входить до туристичного маршруту “Золота підкова Львова”.
На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, під яким напис УКРАЇНА; над гербом зазначено рік карбування монет 2020; праворуч і ліворуч на монеті зображено вежі, крізь які видно стилізовану панораму замку; унизу зазначено номінал – 5/ГРИВЕНЬ; унизу праворуч ? логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.
На реверсі монет зображено внутрішнє подвір’я замку – на передньому плані фонтан та скульптурна композиція трьох купідонів, на другому плані – Китайський палац, ліворуч від якого – статуя Нептуна, праворуч – статуя Афродіти; розміщено написи: ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЗАМОК (унизу півколом), XVIІ ст. (праворуч).
На аверсі срібної монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, під яким напис УКРАЇНА; над гербом зазначено рік карбування монет 2020; праворуч і ліворуч на монеті зображено вежі, крізь які видно стилізовану панораму замку; унизу зазначено номінал – 10/ГРИВЕНЬ.
На реверсі срібної монети зображено внутрішнє подвір’я замку – на передньому плані фонтан та скульптурна композиція трьох купідонів, на другому плані – Китайський палац, ліворуч від якого – статуя Нептуна, праворуч – статуя Афродіти; розміщено написи: ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЗАМОК (унизу півколом), XVIІ ст. (праворуч).
Художники аверс: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук, реверс:
Скульптори: Володимир Дем’яненко, Анатолій Демяненко
|