СПОСІБ ЖИТТЯ Дрохва - дуже полохливий і обережний птах. Тому вона охоче населяє відкриті рівнинні простори без заростей із дерев - порослі травою степи, широкі поля і луги, де все добре видно навіть на великій відстані. Цей птах має дуже сильні ноги. Дрохва щодня перемішається по землі на великі відстані. Вона є досить витривалою в польоті, проте рідко літає на відстані, що перевищують 100 м. Дрохва чудово маскується за допомогою свого сіро-коричневого забарвлення. У разі небезпеки від хижаків рятується тим, шо не втікає, а ховається, лягаючи на землю. Під час польоту дрохва нагадує звичайного гусака: голову і шию вона витягає вперед, рівномірно і сильно махаючи крилами.
ВОРОГИ Найбільший ворог дрохви - людина, а також декілька представників тваринного світу, серед яких - лисиця, степовий орел, беркут. Ці хижаки полюють в основному на молодих птахів, але часом здатні здолати і дорослу дрохву. Ворони також спустошують гнізда дрохв. У Центральній Європі під час обробки полів і лугів регулярно знищується 60-90% поголів'я. Висока смертність серед новонароджених пташенят викликана прохолодним і вологим кліматом. Пташенята стають легкою здобиччю для хижаків. Дорослі дрохви часто гинуть, вдаряючись при польоті об проводи високої напруги.
РОЗМНОЖЕННЯ Самка споруджує просте гніздо: вона толочить місце в траві або викопує невелику ямку. Відкладає в неї 2-3 яйця світло-сірого або оливкового кольору з темно-коричневими або сірими плямочками. Самка насиджує їх протягом 25-28 днів, аж поки на світ не з'являться пташенята. Пуховички можуть залишати гніздо відразу після народження, але ше якийсь час знаходяться під наглядом матері. Новонароджені пташенята, які мають пір'я, що не обсохло, тримаються біля гнізда, а через 3-4 дні вони вже бігають неподалік від гнізда. Спочатку самка годує їх комахами, а через два тижні пташенята зазвичай самі починають добувати собі їжу. У віці п'яти тижнів вони вже вміють літати і навіть самостійно виходять на пошуки їжі.
ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
Розміри дрохви й індика ідентичні. Дрохва є одним з найважчих літаючих птахів. Індичка вбиває і поїдає дрібних змій. Вона хапає змію дзьобом і кілька разів вдаряє нею об ноги, потім ковтає її цілою. Між самцями і самками дрохви є помітна відмінність у розмірах. Самці в 2 рази важчі за самок і мають міцнішу будову. У деяких країнах дрохву вирощують у неволі. Птахівницькі ферми збирають на полях яйця дрохв. Штучно вирощених птахів потім випускають на волю. Насиджують яйця і займаються вихованням пташенят тільки самки дрохв. Піднявшись у повітря, дрохва летить з велмкою швидкістю - 50 км/год.
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ДРОХВИ Строкате оперення, в якому поєднуються руді і білі кольори, чудово маскує дрохву, коли птах нерухомо сидить на землі або в гнізді. Піднімає віялоподібний хвіст вертикально -вгору і притаскав його до тіла. Нижня частина хвостового пір'я - яскраво-білого кольору. Під час токування самець втягує голову в плечі, настовбурчує пір'я і надуває на шиї великий горловий мішок.
- Ареал звичайної дрохви
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
У деяких місцях Європи: на Піренейському півострові, в Австрії, Чехії, Словаччині, північно-східній Німеччині, Польщі, Угорщині, Румунії, Болгарії, на півдні України. У Росії — на сході Південно-Східного Сибіру.
Також варто знати що дрохва зображена на гербі міста в Курській області Росії - Льгов.
